Земля Радехівська і люди звідти – Тадеуш Кукіз

1122

Значний резонанс у середовищі краєзнавців та широких кіл громадськості району мала поява на початку 2008 р. праці польського краєзнавця Тадеуша Кукіза “Ziemia Radziechowska i Ludzie Stamtąd”. Оскільки особа автора є майже невідомою для українських істориків та краєзнавців, потрібно спершу сказати кілька слів про нього.

Тадеуш Кукіз – поляк за національністю, народився в 1932 р. в с. Увин тодішнього Радехівського повіту Тернопільського воєводства Другої Речі Посполитої. Його батько Маріан Кукіз (1897 р.н.) – син бурмістра містечка Угнів тодішнього Рава-Руського повіту (нині – Сокальського р ну Львівської обл.) був польським поліцейським, а мати Анна Томашевська походила зі сім’ї багатого селянина зі с. Дубовиця (2 км північніше с. Батиїв на Радехівщині, нині не існує). Сім’я кілька разів змінювала мешкання у зв’язку зі скеруванням батька на інше місце служби на теренах Радехівщини (Барилів, Увин, Лопатин), а від 1938 р. – Нараїв біля Бережан та Зборів. Після приходу більшовиків восени 1939 р. сім’я переїхала до Дубовиці до батьків Анни. Тут у квітні 1940 р. НКВД заарештувало М. Кукіза і ув’язнило у Львові в тюрмі Бриґідки, де 26 червня 1941 р. його розстріляли. Сім’я Кукізів у квітні 1940 р. була депортована до Казахстану, звідки повернулася в 1946 р. до Польщі. Згодом Тадеуш здобув вищу медичну освіту і довгий час працював за спеціальністю.

Тадеуш Кукіз був істориком не за фахом, а за покликом серця. Збір інформації про історію Радехівщини розпочав ще в середині 1970 х рр. по бібліотеках та архівах Польщі. Відтоді брав активну участь у діяльності Товариства любителів Львова та південно-східних кресів. Більше двадцяти років він популяризував історію та культуру цих земель на сторінках часописів та на радіо.

“Стан і перспективи історико-краєзнавчих досліджень на Радехівщині”
Ігор Гілевич – Львів, 2010