Кожен з нас творить історію

497
Михайло Тимрук
Михайло Тимрук

   На сьогоднішній день незаперечною є доцільність діяльності місцевого телебачення і радіомовлення, адже останні події на сході України показали, як можуть маніпулювати людською свідомістю наші недруги, коли ми втрачаємо телерадіопростір. Місцеві телерадіоорганізації складають найбільшу частку медійних організацій України. Однією з них є комунальне підприємство «Телестудія «Радехів», яке очолює депутат Радехівської районної ради, журналіст за покликом душі Михайло Зіновійович Тимрук. Часто буває так, що важлива справа тримається лише на ентузіазмі кількох людей. Саме так і відбувалося становлення Радехівського телебачення. Але все по порядку.

   – Михайле Зіновійовичу, мабуть, символічно, що саме у листопаді, коли працівники радіо, телебачення і зв’язку відзначають своє професійне свято, сімнадцять років тому вперше вийшло в ефір Радехівське телебачення. Розкажіть, будь ласка, яким був шлях становлення телестудії «Радехів»?

   Шлях становлення місцевого телебачення на Радехівщині був доволі непростий. У 1992 році, перебуваючи з вихованцями радіотехнічних гуртків Радехівської районної школи мистецтв у Києві в центрі науково-технічної творчості для дітей та юнацтва, я познайомився з роботою дитячої студії телебачення центру. Саме там виник задум створення такої студії на базі радіотехнічних гуртків Радехівської районної школи мистецтв, хоча в мене і раніше виникало бажання створити телебачення у Радехові. Пропозицію створити місцеве телебачення районне керівництво не сприйняло: мовляв, благий намір, з якого нічого не вийде. Місцеві підприємці зацікавилися цією пропозицією, але через відсутність коштів не змогли її підтримати. І тільки в 1995 році задум створення місцевого телебачення на базі радіотехнічних гуртків Радехівської районної школи мистецтв підтримав директор школи Юрій Михайлович Сухар – людина, яка дуже багато зробила для становлення місцевого телебачення. На той час у 1992 році було створено Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та прийнято відповідний закон. На підготовку необхідної документації зі створення телестудії «Радехів», прорахунок каналу пішов майже рік. І в 1996 році Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення дитячо-юнацькій телестудії «Радехів» було видано ліцензію на право користування 34 телевізійним каналом, зі щоденним чотирьохгодинним ефірним часом. Оскільки така дитяча студія на той час була єдиною в Україні, підтримуючи ініціативу радехівчан, тодішнє керівництво Національної ради в особі відповідального секретаря Юрія Олександровича Плаксюка безкоштовно передало студії обладнання для створення телепередач. Проблемним виявилося придбання передавача. Протягом року ми ніяк не могли зібрати необхідної кількості грошей. Юрій Сухар звернувся за допомогою до настоятеля Української Греко-Католицької церкви святого Миколая митрофорного протоієрея отця Ярослава Михалюка. І хоча на той час в Радехові повним ходом йшло будівництво нового храму святого Миколая, але церква, розуміючи важливість вирішення питання про створення місцевого телебачення, допомагає телестудії необхідною сумою грошей. У 1997 році було придбано телевізійний передавач і в листопаді цього ж року його було введено в дію.

   – Зараз, коли телестудія «Радехів» розмістилася у приміщенні колишнього кінотеатру «Україна», має знімальні майданчики і всі умови для створення якісних телевізійних та радіопрограм, чесно кажучи, важко уявити в яких умовах доводилося Вам створювати телепрограми сімнадцять років тому?

   – Спочатку телестудія розмістилася в непристосованому приміщенні тодішньої Радехівської «Сільгосптехніки». Проте, захоплення й ентузіазм дітей дійсно вселяв віру і бажання працювати. Пригадую першу ведучу Радехівського телебачення Катю Березюк, ведучих «Вечірньої казочки від Олі» Олю та Віру Припасник, «Мультпарад від Володі і Володі», який вели Володя Підгайний і Володя Сімашко, ведучу концерту музичних вітань Ірину Підкамінну, «Інтелектуальну драбину» від Тараса Рочкая. Цей список можна продовжувати і продовжувати. Тому сьогодні хотілося б подякувати тим дітям, які своєю вірою, ентузіазмом та безкорисливістю сприяли становленню місцевого телебачення, оскільки дорослі скептично ставилися до діяльності телестудії. Знімальними майданчиками для нас служили і мальовничі куточки в міському парку, і окремі класи в школі мистецтв, і звичайний робочий стіл та крісло за якими був плакат з логотипом телестудії «Радехів». На це тоді ми не особливо звертали увагу – були захоплені створенням цікавих програм.

   – А чи багато радехівчан мали змогу дивитися Ваші телепередачі?

   Вежу висотою 24 метри було розміщено по рельєфу в найнижчому місці, а це обмежувало територію трансляції телепрограм. Тому тільки незначна частина жителів міста мала можливість дивитися передачі телестудії.

   – Михайле Зіновійовичу, а який період становлення Радехівського телебачення для Вас був найскладнішим і хто допомагав телестудії долати труднощі?

   Найважчим для становлення телестудії «Радехів» був 2001 рік. Місцеве телебачення залишилося без засобів для існування. Дану ситуацію можна було врятувати тільки створенням окремої телерадіоорганізації як юридичної особи. У 2003 році тодішні депутати Радехівської районної ради одноголосно підтримали рішення про створення комунального підприємства «Телестудія «Радехів». Депутатський корпус очолював Богдан Іщук. Саме тоді був реалізований задум будівництва в нашому місті телевежі, а телестудія розмістилася в приміщенні колишнього заводу продтоварів, прилаштувавши передаючу антену на вежі «Райавтодору». Це дало змогу значно покращити покриття території району нашими телепрограмами.

   На той час багатьом жителям Радехівщини запам’яталася чарівна ведуча телестудії Ірина Бігун, ведучі концерту музичних вітань Тетяня Карпа, Людмила Наумова, Христина Бакало, Марія Брикайло та багато інших. Передача «Педагогічний вісник», в якій брали участь методисти відділу освіти, викладачі шкіл району. Незмінними помічниками і авторами телепередач були і є викладачі Радехівської районної школи мистецтв: Людмила Сухар, Світлана Єрмілова, Оксана Сухар, викладачі Радехівської дитячої музичної школи імені Ігоря Білозора Марія Халавко, Оксана Марків, і цей список можна продовжувати. Це люди, завдяки яким рівень створюваних передач телестудії значно зріс, а разом з тим зростав і рейтинг Радехівського телебачення. Наші програми брали участь та здобували перемогу в численних міжнародних та всеукраїнських фестивалях, конкурсах, а це є свідченням професійного росту телестудії. На той час значно зросла і її матеріально-технічна база. У 2005 році, за ініціативи тодішнього голови районної ради Богдана Іщука і очолюваного ним депутатського корпусу Радехівської районної ради, в місті було розпочато будівництво телевежі.

   Сьогоднішнім нашим здобуткам ми завдячуємо депутатському корпусу Радехівської районної ради, який очолював голова районної ради Володимир Шпак. Рішенням сесії Радехівської районної ради частину приміщення кінотеатру «Україна» було передано телестудії «Радехів».

   За майже 15 років поневірянь ми нарешті отримали приміщення і сподіємося, що це остаточне місце розташування телестудії «Радехів».

   – Михайле Зіновійовичу, а як Вам працюється сьогодні? Чи не виникає проблем, які б заважали роботі Радехівського телебачення?

   Сьогодні наші телепередачі можна дивитися у будь-якому найвіддаленішому куточку Радехівщини, а також у сусідніх районах. І я, не без гордості, можу заявити, що передачі телестудії Радехів охоче дивляться наші земляки, так само, як і багато радіоабонентів залюбки слухають наші радіопрограми. Безперечно, не всім і не все в нашій творчій роботі подобається, а є категорія людей, які постійно всім незадоволені. Але ми з розумінням ставимося до того і намагаємося працювати різносторонньо: поступово впроваджуємо нові теми, жанри, рубрики, форми подачі матеріалу, запрошуємо до творчої співпраці нових непересічних особистостей, намагаємося не обділити увагою найвіддаленішого населеного пункту Радехівщини. Подекуди виїжджаємо на репортажі за межі нашого району, області і навіть України – туди, куди пролягає родове коріння радехівчан, куди ведуть дороги їх спортивних змагань, культурно-мистецьких конкурсів і фестивалів, політичних баталій, соціальних та екологічних потрясінь, а нині, на жаль, і бойових дій.

   – Михайле Зіновійовичу, а скільки людей готують програми Радехівського телебачення і радіо?

   Штатний творчий колектив телестудії «Радехів» невеличкий – всього 7 працівників. Але всі працівники телестудії є універсальними. Якщо на центральному телебаченні над програмою працює багато людей, то кожен з нас – багато в одному і кожен – творить історію нашого краю. Від задуму до виходу сюжету в ефір його створює одна людина.

   Звичайно, не завжди і не все нам вдається відразу. Часто ми відчуваємо підтримку наших глядачів, спонсорів, меценатів, іноді – багато безпідставних претензій від людей, які незадоволені не тільки роботою, а навіть самим фактом існування телестудії. Хочу зазначити, що працювати телестудійцям доводиться без вихідних, адже майже всі заходи і урочисті події в районі відбуваються у вихідні. Тільки не подумайте, що ми нарікаємо. Просто хочеться, щоб наша праця належним чином поціновувалася.

Розмову вела Надія Ярмола