Слава Ісусу Христу. Слава Україні! Доброго всім здоров’я.
Говорити і ділитися історією свого села для мене є великою честю. Кланяюся з усією пошаною всім кого породила свята українська земля. Адже викохала, виколисала, виплекала могутню націю з своєю історією, культурою, наукою, мистецтвом. В світі немає такої свободолюбивої нації, як ми, де останнього подиху боряться за власну державу, де сповідують чисту Христову віру, де з молоком матері прищеплюється жертовність та патріотизм. Про історію свого села та і як про історію кожного села і міста України можна говорити дуже багато. Історію пишуть люди, своїм життям, своїми вчинками, думками, переживаннями. Ми одне ціле. Ми творимо Україну. Я народилася в селі Оглядів, за, що доземно вдячна Богові. Тут переплелись віття родових дерев багатьох родин. Очевидно, що кожен з нас є творцем історії, проте поміж нас, багатолітня і правічна історія народжувала великих подвижників українців, які присвятили своє життя своїй нації, державі, Батьківщині, батькам і залишили після себе неоціненний спадок культурних, духовних надбань. Така вже ми нація, Богомлюблена і Богомбережена, яка завше бореться в ім’я правди, істини, свободи та добра і завжди твердить З нами Бог і Україна в серці. Про знаменитих виходців нашого села можна говорити не лише годинами, а присвячувати їм тижні пам’яті. Переконана, лише пам’ять живе вічною, бо коли ми любимо, ми дбаємо, оберігаємо, плекаємо, шануємо, а отже бережемо, щоб передати історію нашим дітям. Знаменита Ліна Костенко писала: «Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблею, мечем, піснями і невільницьким плачем. Скільки істини в цих словах. Багата оглядівська земля виховала багато свідомих і вірних синів і доньок. Їхавши на ТРК Радехів думала з якої ниточки розпочати свою розповідь. Надихнули недавні події. Цей ефір я б хотіла присвятити великому герою України, славному воїнові, легенді, командирові УПА Роману Шухевичу. Збіглися події так, що кілька днів тому, 22 листопада помер його син Юрій Шухевич. Вічна і світла пам’ять герою України. Долі цих знаменитостей тісно пов’язані з Оглядівщиною. Власне родовід Романа Шухевича по маминій лінії міцно укріпився в Оглядові. Старовинні священничі роди Авдиковських, Купчинських, Стоцьких прислужилися до формування кілької поколінь української інтелегенції з якого походила мама Романа Шухевича Євгенія – Емілія Стоцька. Точної дати народження Євгенії Стоцької ми не знаємо, лише відомо 1883 рік, донька Івана Стоцького і Марії Стоцької (з дому Авдиковських). Шляхетність, культурна поведінка, патріотизм, мудрість ґрунтувалися на традиціях давнього роду та на вихованні, отриманому в родині. Батько Євгенії, Іван Стоцький, родом з Поникви, відомий на Радехівщині, як освітній організатор та діяч. Священником в с. Оглядові був до 1916р. Варто зазначити, що саме він сприяв навчанню Осипа Турянського (український письменник, літературний критик, філософ, поліглот, вчитель)у Віденському університеті. При сприянні Івана Стоцького, дідуся Романа Шухевича 10 листопада 1904р. була відкрита бібліотека в селі Оглядів і почала одразу діяти читальня «Просвіта». Священник допомагав у надбанні різноманітної літератури, члени читальні ставили вистави, організовували концерти, під час релігійних свят влаштовували вертепи, співали колядки, гаївки та пропагували серед молоді відданість своїм традиціям та культурі. Як бачимо Емілія (мама Романа Шухевича) виховувалася у сім’ї, де моральність, патріотизм і жертовність були пріоритетом життя. Мама Євгенії, Марія Стоцька з дому Авдиковських, походила з давнього священичого роду відомих Авдиковських. Коріння цього роду бере початок ще з XVІІ століття. Дідусь, Євгенії Стоцької – Шухевич, Іоан Авдиковський(1812р. – 23.09.1868р. помер від епілепсії) був двоюрідним братом Маркіяна Шашкевича. Архівні документи доводять, що Маркіян Шашкевич неодноразово бував в селі Оглядові. Важливий вклад у розвиток своєї парафії зробив видатний священник (прадідусь Романа Шухевича), а саме тим, що свої проповіді він вів розмовною українською мовою. Розмовною мовою починає вестися книга приходів і розходів оглядівської парафії. Чи не подвиг це і велика любов до рідної землі, адже всі церковні записи і метри у церковних книгах і діловодство почали офіційно вести українською мовою з 1918 року. Отець Авдиковський був великим опікуном парохіальної школи, великим меценатом освітнього середовища для сільської молоді. Як бачимо віття родового дерева Романа Шухевича по маминій лінії рясно плодовитим. Вчинки милосердя, благочинності та добра рясно засіялися у крові нащадків. Варто повідомити, що гілочка родового дерева Р. Шухевича тісно переплетена з Євгеном Купчинським, відомим музикантом, композитором, цитристом, культурним діячем. Мама Євгена Купчинського Олена Авдиковська була рідною сестрою мами Євгенії Стоцької – Шухевич, Марією Стоцькою – Авдиковською( бабусею Романа Шухевича). З цього життєвого факту стає зрозумілим, що Євген Купчинський і Емілія Шухевич були двоюрідними сестрою і братом. Це ще одна очевидність ряснолистяності родоводу Романа Шухевича по маминій лінії. Священичий рід Авдиковських, Стоцьких, Купчинських заклав міцний фундамент утвердження моральних якостей Роману Шухевичу. Із спогадів М. Кальби дізнаємося: «Він запам’ятався мені надзвичайно релігійною, сентементальною, музично обдарованою людиною. Я не раз був свідком, як утомлений, кладучись спати, Роман ставав на коліна і молився, молився закритими очима, вгору складеними руками і схиленою головою». Побратим П. Дужий зазначав у одній з промов: « За всяких, навіть дуже важких умовин, Роман Шухевич уранці і ввечері знаходив час на молитву, цей простий закон життя, прищепила йому мама, так як сама була дуже побожною жінкою». Стає зрозумілим, непохитна віра в Господа допомагала долати життєві перепони, трагедії та всілякі поневіряння по тюрмах, на чужині та в небезпеках. Обравши шлях головнокомандувача УПА Роман Шухевич розумів, що тим самим ставить під велику небезпеку не тільки своє життя, а і життя найрідніших по крові людей. Важко тільки подумати, яких тортур, допитів та знущань зазнали вони. Відомо, що після численних допитів, маму Романа Шухевича, було відправлено на заслання в Казахстан у 1940 році. Шістнадцять довгих років засудження, за те, що виховала патріота, за те, що прищепила любов до рідної землі, віри в Бога. Неодноразово жінка піддавалася численним фізичним тортурам, та найтяжчим для мами, було повна відсутність інформації про сина, невістку, внуків та чоловіка Йосипа – Зенона Шухевича, який лежав паралізованим у Львові. Наталка Шухевич – Березинська, невістка, так говорила про маму Євгенію: «Себе вона не любила, ніколи не дбала про себе, про своє здоров’я, завжди була поруч з тими хто потребував допомоги, ніжна, ласкава, тиха, задумана, повна духовного болю за всіх і за все». Окремого ефіру вартує присвятити сімейному життю Романа Шухевича і Наталки Березинської. «Осталась самотня зі сльозами болю – неначе та міфологічна Ніоба, що скаменіла з болю по трагічній втраті своїх дітей, а з очей її текли безперервно сльози», – цитата з збірника на пошану Р. Шухевича, Нью – Йорк, 1990р. Померла 30 червня 1956року в день народження сина Романа. Похована в селищі Мерке Джамбульської області. На формування особистості і світогляду Р. Шухевича великий вплив мали родинний дух, побут, традиції, які передавалися з молоком матері. Глянувши на світлину Євгенії Стоцької – Шухевич разом з чоловіком Зеновієм Шухевичем можна помітити, що Роман Шухевич всі зовнішні риси успадкував від мами, він її копія. Замислившись, розумію, яким важким для Романа Шухевича було пожертвування своїм родинним щастям. Він дуже любив своїх батьків, дружину і дітей, та любов до України була вищою. Це лише Богові відомо, що мусів відчувати він, живучи віддалено від них, довідавшись про арешти всієї родини та поміщення дітей в інтернати. Вся родина Романа Шухевича протягом всіх поколінь роду зберігала стійкі світоглядні позиції щодо історії свого народу, своєї приналежності і ідентифікації до українського. На кожному родовідному дереві, яке ще іноді називають генеалогічним, можна прочитати не тільки долю однієї сім’ї, а справжню книгу життя, історію цілої нації. Бо ж кожна сім’я — це частинка суспільства, яка відображає всі процеси, які в ньому відбуваються. Переконана, невід’ємною частиною перетворень, що відбуваються останнім часом в українському суспільстві, є цілісне вивчення та переосмислення минулого. Саме тому ми повинні знати якнайбільше правди про таких, як Роман Шухевич, його славний родовід і походження. Сьогодні він символ незламності України, її вольовий і свобідний образ. Слава герою України!
Цікаві факти з життя Р. Шухевича і Оглядівщини
Малим Роман Шухевич часто приїжджав в село Оглядів щоби навідати дідуся і бабусю. Мав багато друзів, всі відзивалися про нього, як про вірного товариша. Одного року, влітку, Роман Шухевич почав вправлятися у веслуванні на каюку і на ньому подолав шлях Радоставкою, Стиром, Прип’яттю, Західним Бугом і Віслою аж до Балтійського моря. Цим шляхом повернувся назад. Хочу зазначити, що річка Радоставка бере своє русло з цілющого оглядівського джерела Радобій. Часто приїжджав в Оглядів щоб відновити свої духовні сили. Брав коня у тестя, отця Романа Брезинського, і верхи мандрував лісами, полями нашої околиці. Любив бути наодинці, роздумував, молився, сповідався… Напевно самому Господу. Він охоче їхав в село, щоб набратись сил, напитись нашої джерельної води і знову йти у бій за волю і свободу України. 25 листопада 1930 року Роман Шухевич одружується з Наталією Березинською. Вінчання відбулося у нашому сільському храмі Архистратига Михаїла. За спогадами Романа Набережного дізнаємося, що пишним і славним було весілля. Вінчало молодят багато священників, було багато гостей, смачні наїдки. Щасливий молодий, ніжним тенорським голосочком, забавляв гостей своїм співом. Навіть разом з Наталею виконували свою улюблену пісню «Ой ти дівчино зарученая». Старожили нашого села передали спогади про те, що на обійстю Романа Березинського завжди лунала патріотична пісня. У 1931 році у Романа і Наталії народжується первісток – донечка. Нажаль дівчинка довго не пожила, померла, похована на оглядівському цвинтарі, могила невідома, хоронив внучку отець Роман Березинський. Коли Роман приїжджав в Оглядів на храмовий празник дуже просився класти його спати в кімнаті де зберігали солодке. Коли всі міцно спали, Роман Шухевич охоче відрізав кусок пляцка і ласо смакував. На Оглядівському кладовищі поховані дідусь Романа Шухевича,отець Іван Стоцький, бабуся Марія Стоцька Авдиковська, прадідусь Іоан Авдиковський і донечка Мартуся. Є ціла гробниця поховань родини Авдиковських: Іоан Авдиковський (прадідусь), його діти Михайло Авдиковський,який був теж парохом в нашому селі, дочки Олімпія і Олександра.
Авторка Василина Паньків