Тарас Дзьобан.

 21 січня  відійшов у засвіти знаний на Радехівщині історик-краєзнавець, чудовий педагог та щира й хороша людина Тарас Васильович Дзьобан. Колектив ТРК «Радехів» із великим сумом сприйняв цю звістку, адже Тарас Васильович багато років поспіль був нашим добрим приятелем та завжди радо відгукувався на запрошення журналістів радехівського телебачення і радіо брав участь в наших авторських теле-і-радіопрограмах, ділився з нашими глядачами і радіослухачами своїми творчими здобутками та планами, невтомно відкривав для   жителів нашого краю правдиву історію, в яку по-справжньому був залюблений, адже багато років пропрацював вчителем історії   в загально освітніх  школах Радехівщини, водночас трудячись над збором даних та написанням у співавторстві з Львівським істориком  Василем Лабою краєзнавчих розвідок про села Вузлове  (2006 р.), Павлів (2009 р.), Увин (2009р.),  Нестаничі (2011 р.), Тетевчиці (2013 р.). Недописаною залишилася книга про його родинне село Пиратин, у якому народилися його батьки та в якому Тарас Васильович мешкав разом з братом Петром.  Свого перевидання очікувала доповнена  монографія про місто Радехів. Але  доля так захотіла, щоб Тарас Васильович не дожив всього 4 дні  до свого  78-річчя.  Багато років борючись з невиліковною хворобою, він поспішав жити й творити для людей  і громади, для загальнолюдського добра і ніколи не нарікав на долю, яка не завжди була до нього прихильною. Варто зазначити, що Тарас Васильович також був автором численних краєзнавчих радіопередач.   Важко змиритися з тим, що  невблаганна смерть вирвала з життя    вірного сина Радехівської землі, справжнього патріота нашого краю, який, не зважаючи на обставини,  прагнув залишити майбутнім поколінням радехівчан правдиві свідчення про історію нашого краю. Ще кілька місяців перед тим Тарас Васильович був гостем студії радіо «Радехів» та  щиро ділився з нашими радіослухачами своїми творчими задумами, яким, на жаль,  так і не судилося здійснитися. Спочивайте з Богом, шановний Тарасе Васильовичу.  Пам’ятаємо, сумуємо і дякуємо долі за те, що звела нас з Вами на життєвих дорогах.

Related posts

Слово Боже на щодень

Короткі віхи свідомого життя. Йосип Парубочий. Вічна пам’ять.

Хресна дорога « Чому плаче Ісус». Радехівська школа мистецтв ім. м. А. Шептицького . Літопис.

Увага: інформаційний сайт ТРК "Радехів" використовує файли cookies. Дізнатись більше