Радехівчанин Андрій Романович Наконечний був одним з тих, хто змінив шкільні стіни на армійські казарми, а замість шкільного приладдя взяв до рук автомат і пішов боронити Україну від окупантів, не чекаючи повістки з військкомату. Хоча війна для нього розпочалася ще задовго до повномасштабного вторгнення росії в Україну: у 2015- 2016 роках він був часником АТО, а згодом – активним волонтером та громадським діячем. Відразу ж після повномасштабного вторгнення Росії на територію України, Андрій знову пішов на фронт. Хоча міг би і надалі керувати освітнім процесом в очолюваній ним дитячо-юнацькій спортивній школі Радехівської міської ради , адже тут, на освітньому фронті, він був не менш потрібний як на фронті військовому. Практично обладнане ним з нуля приміщення Радехівської дитячо-юнацької спортивної школа за 11 років свого існування стало потужним спортивним навчальним закладом не тільки на Радехівщині, а також у Львівській області. За цей час юні радехівські спортсмени зуміли досягти вагомих спортивних результатів, займаючи чимало призових місць на спортивних змаганнях різних рівнів. Сам, будучи залюбленим у спорт, яким ще почав займатися, навчаючись у Радехівській загальноосвітній школі №1, а згодом у Львівському державному інституті фізичної культури і спорту, Андрій Романович зумів і своїм вихованцям прищепити любов до спорту та надихнути їх на вагомі спортивні досягнення. А для цього, погодьтеся, потрібний неабиякий педагогічний досвід і, звичайно ж – талант, яких Андрію Романовичу не потрібно було позичати. Адже після закінчення інституту фізичної культури і спорту він майже 10 років пропрацював вчителем фізичної культури. У 2010 році Андрій Романович закінчив Львівський регіональний інститут державного управління при Президентові України та отримав кваліфікацію магістра державного управління. Після завершення навчання працював на посаді головного спеціаліста у справах сім’ї, молоді та спорту Радехівської райдержадміністрації. А в серпні 2011 року був призначений на посаду директора Радехівської дитячо-юнацької спортивної школи. Вагоме місце у житті Андрія Наконечного займала також і громадська діяльність. Саме за активну громадську позицію радехівчани тричі обирали його депутатом Радехівської міської ради IV, V та VI скликань. За його активної участі у місті було реалізовано чимало важливих проектів серед яких найвагомішим для нього стало виділення у 2011 році приміщення дитячо-юнацькій спортивній школі Радехівської міської ради. До цього спортивна школа у Радехові існувала без приміщення, орендуючи для занять спортивні зали в загальноосвітніх закладах міста. З 14 травня 2015 року Андрій Романович Наконечний був військовослужбовцем військової частини № 3017 Національної гвардії України міста Харкова, та брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності й суверенітету України в Луганській області (селище Кримське). 20 липня 2016 року був демобілізований. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну знову став на захист рідної держави і загинув, боронячи її територіальну цілісність, 30 травня у місті Бахмут Донецької області. Похований у рідному Радехові. У загиблого Героя Андрія Наконечного залишилися дві неповнолітні доньки, які він виховував разом із дружиною Яніною у селі Шклинь Горохівського району. “Андрій Романович був людиною, залюбленою у життя і свою справу. Він завжди старався робити все для того, щоб на теренах Радехівщини повноцінно розвивався спорт, а в спортивній школі щоб працювали справжні фахівці своєї справи, щоб діти мали можливість справді отримувати якісну спортивну освіту. Його смерть знову нагадала нам, що війна зовсім поруч, що вона триває не десь далеко на сході чи на півдні України. Вона шматує ракетами і снарядами не тільки українську землю, а також і наші серця та душі, передчасно забираючи на небеса наших знайомих, друзів, близьких. Саме таким – давнім знайомим , найкращим другом і щирою близькою людиною для нас, працівників ТРК Радехів, був Андрій Наконечний. Обіймаючи різні керівні посади, він завжди тісно співпрацював з радехівським радіо і телебаченням, кілька років поспіль був ведучим спортивних теленовин ТРК Радехів, завжди був щирим відкритим співрозмовником , готовим прийти на допомогу, дати слушну пораду чи підказку. Тому не дивно, що всі ми вважали його своїм, повноправним членом нашого невеличкого колективу. Ми вболівали за нього, коли у 2015-2016 роках він без вагань став на захист інтересів України в зоні АТО. А після повернення до Радехова Андрій став нашим героєм у телепроекті Мар’яни Зеленюк «Твій фронт». Тоді на запитання Мар’яни, що найбільше вражає його у мирному житті після повернення з війни, Андрій відповів «Тиша. Тут так незвично тихо і спокійно» Тепер тиша і вічний спокій стали незмінними супутниками Андрія Наконечного. Ну а всі, хто знав його, завжди будуть пам’ятати про нього, молитися за нього і дякувати йому за те, що він був з нами, що ціною свого життя закривав небо над Україною і допомагав повертати спокій на нашу землю. 23 вересня йому б виповнилося всього… Та це вже не має значення скільки могло виповнитися молодій, сповненій сил та енергії людині, чиє життя безжально обірвала ненависна війна. Після загибелі Андрія його військові побратими запустили по рашистах артилерійські снаряди з написом «За Андрія Наконечного». Віримо, що помста і кара наздогнали окупантів.