Ігор Косіковський. Дмитрів. Літопис

Ігор Марків.

30 років Незалежності України

З початком перебудови у 1985 році потрошки почали впроваджувати демократію права людини. Вгамувалася сваволя чекістів. Відчуваючи свою відповідальність перед народом українська інтелігенція -поети, письменники ,патріоти України почали підніматися і  зорганізовуватися. У Львові виникла “Гельсінська спілка”,  товариства “Лева “, “Меморіал”, “Товариство української мови імені Тараса Шевченка “. Прискорено зорганізувався “Рух”, який у 1990 році блискуче провів живий ланцюг на честь Акту Злуки України. Перед проведенням ланцюга в Радехові у районному будинку культури відбулися перші великі збори,  віче “Руху”. Із Дмитрова на зборах були присутні 5 осіб Василь Парій( перший рухівець), Олекса Співак, Марія Ціолковська , Ярослав Марків, Степан Ціолковський. Віче пройшло успішно, з високим піднесенням. І усі ці люди приймали участь у ланцюзі. Через тиждень до Дмитрова приїхали активісти “Руху” з Радехова,  провели в народному домі збори на яких організували осередок “Руху “. Головою вибрали Олексу Співака, заступником Ярослава Маркова, секретарем Василя Парія , завпропаганди Василя Нечая. Рухівці розпочали свою активну діяльність. Встановили “Флагшток” і вітрину для оголошень, урочисто освятили два синьо-жовті прапори,  були присутні провідники “Руху” із Радехова,  і урочисто під звуки пісні “Ой у лузі червона калина” було піднято національний прапор. На віче виступали Олекса Співак Галина, Закревська із Радехова,  Іван Бойко з Павлова,  Іван Дік із Нестанич. На завершення усі заспівали гімн “Ще не вмерла Україна “, з високим піднесенням,  радістю і тривогою розійшовся народ по домівках. Майже щонеділі сільські рухівці виїздили на урочисті заходи з нагоди підняття національних прапорів у Кривому,  Вузловому, Бабичах і Нестаничах. Активісти Дмитрівської осередку “Руху”  Василь Парій, та Василь Нечай їздили на схід України вести агітаційну роботу. Відбувалися часті рухівські збори,  і на одному із цих засідань було вирішено відновити у селі пам’ятник хрест на честь знесення панщини,  який був зруйнований комуністами. Цитую слова Олекси Співака: Я працював тоді інженером -будівельником у колгоспі. Мав у своєму розпорядженні автомашину і будівельні матеріали, і тому нам легше було споруджувати пам’ятник. Мурували фундамент рухівці- будівельники Олекса Співак, Григорій Кушинський, Ярослав Марків та інші. Плиту із написом привіз Василь Никон за 100 карбованців,  і у неділю 16 травня 1990 року після закінчення Літургії у церкві рухівці організували величавий похід із прапорами,  церковною процесією до відновленого пам’ятного хреста якого освятив  отець Пилип Нарепеха. Хрест над річкою Березівкою,  де у 1951 році загинули останні Повстанці Дмитрівсько- Вузівського куща,  встановили члени братства ветеранів Оун-Упа,  Ярослав Олійник ,Олекса Співак ,Степан Утинкевич. Також за ініціативи членів “Руху” була висипана символічна могила на честь полеглих борців за волю України, і 17 червня 1990 року відбулось урочисте посвячення відновленої могили. У 1991 році провід “Руху” організував масовий виступ на вимогу суверенітету України і підняття синьо-жовтого прапора. У складі районного десанту рухівців була і Дмитрівська група Олекса Співак, Василь Нечай, Степан Нестор, Микола Дудич, Марія Іськів. Три дні ми пікетували Верховну Раду, і таки добились свого,  над Верховною Радою- замайорів синьо-жовтий прапор. Провід “Руху”,  чекаючи референдуму про незалежність України не хотів налаштовувати проти себе організовану еліту господарств, фабрик, заводів і напевно тому 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі вдалася така велика перемога Українського народу. На заході України владу взяли національні сили. Також у нашому селі Дмитрів встановлено каплицю Божої Матері,  Федчишином Василем Адамовичем і Пронишином Володимиром,  за ініціативи Співак Теклі Йосипівни. Також споруджена статуя Івана Хрестителя у 2002 році біля джерела,  Петром Iськовим.

У 2014р.році біля Народного дому красується пам’ятник видатному генію українського народу Тарасу Григоровичу Шевченку. У приміщенні школи відкрито дитячий дошкільний заклад. У 2010 році селищна рада починає співпрацювати з ТзОВ “Барком” і “ПАФ”Маркіяна Шашкевича,  дані підприємства використовують сільськогосподарські угіддя для ведення товарного виробництва. Частково зроблені дороги.

Авторка:  Мирослава Прус

Related posts

Слово Боже на щодень

Короткі віхи свідомого життя. Йосип Парубочий. Вічна пам’ять.

Хресна дорога « Чому плаче Ісус». Радехівська школа мистецтв ім. м. А. Шептицького . Літопис.

Увага: інформаційний сайт ТРК "Радехів" використовує файли cookies. Дізнатись більше