Радихівський бровар – був… і нема, згорів. (Саме Радихів – так звучала назва нашого міста у ті часи).

Підземелля Радехівського пивзаводу

Давайте перегорнемо сторінки історичного минулого, заглянемо в глибину віків і побачимо яким воно було в минулому, яким ми його бачимо сьогодні, яким воно буде завтра. Від першої письмової згадки 1472 року про Радехів як поселення,  до 1730 року, коли воно згадується як місто, і до сьогодні. Майже шість століть Радехів формувався  як населений пункт і місто. Це був період важкої і виснажливої праці наших предків не на себе і свою державу , а на  польських, австроугорських, совєтських  завойовників, а сьогодні здавалося б – на себе.

У 1837 році місцевим графом Бадені у Радехові було побудовано пивоварний завод (бровар). На броварі, в основному, працювали робітники з Радехова. Інженерний і технічний персонал формувався з поляків і євреїв. Управляв броварнею Ян Росс – керуючий маєтком графа Бадені. У підвалах,    де проходив процес бродіння пива, стояли багатотонні дерев’яні бочки (танки). Охолодження у підвалі здійснювалося за допомогою льоду, який заготовляли на хуторі  Кути. Усі бочки в середині були покриті, очевидно каучуковою смолкою, так розповідали старожили. Таким чином, досягали ідеального середовища для бродіння пива. Адже цей процес надзвичайно примхливий. Варіння пива і сушіння ячменю здійснювали за допомогою торфу, який також заготовляли на хуторі  Кути. Виявляється, що важливим критерієм  якості пива є дисципліна робітників. Молоде пиво, яке полюбляли жителі нашого міста, в ті часи не можна було так вільно брати. Адже усі розуміли, що таким чином порушується  бродіння і втрачаються смакові якості пива. Хоча у совєтські часи цей процес порушувався, дисципліни не було, але пиво, як не дивно,  все одно було добре.

Як  за часів австроугорщини так і в часі польської окупації Радехівське пиво користувалося чималим попитом і мало добрі смакові якості. У 1939 році підприємство випускало 39 тис декалітрів пива щорічно. Пиво розливали у фірмові пляшки, на яких було викарбувано напис “Радихівський бровар”. Як доказ, одна з пляшок зберігається у Радехівському Народному історико-краєзнавчому музеї.

В часі советської окупації, у 1956 році, було здійснено повну реконструкцію заводу. Демонтовано дерев’яні бочки (танки),  їх було замінено на алюмінієві. На місці, де засипався лід, додатково було встановлено бочки. Змонтовано холодильну установку. В результаті у підвалі налічувалося 42 бочки,   так звані танки,  з них 38 алюмінієвих. У 1960 році каучукові австрійські пивоводи було замінено скляними. Таким чином, від заводу Бадені залишилася тільки сушарка  і склад,  де зберігався і пророщувався ячмінь. У 1973 році було проведено ще одну реконструкцію заводу, побудовано адміністративний будинок, нову компресорну, котельню переведено на газове паливо,  реконструйовано варильний, бродильний і “лагерний” цехи.

Демонтовано цех розливу пляшкового пива, а на його місці побудовано  цех бочкового розливу. Про пляшковий розлив пива в совєтські часи була одна історія, яка навіть потрапила на шпальти тодішньої преси. В одній з пляшок разом з пивом закоркували мишку. Можливо, саме тому й припинили пляшковий розлив. Потужність заводу у 1980 році становила 700 тис декалітрів пива на рік. Зі здобуттям незалежності  Української держави, попри усі намагання,  завод   зберегти не вдалося. Алюмінієві чани (танки), усе цінне обладнання порізали і здали на  брухт.

А 3 травня 2021 року на другий день Великодніх свят, надранок, основні виробничі приміщення згоріли. Як повідомила тоді служба порятунку 3 травня о 06:55 надійшло повідомлення про пожежу в м. Радехів (Радехівська МТГ) на вул. Стоянівська, 19 Червоноградського району в недіючій цегляній трьохповерховій будівлі, розміром 25х30 м, висотою 14 м. До місця події було направлено вогнеборців за підвищеним номером виклику. О 07:55 пожежу локалізовано та о 08:47 ліквідовано в складі 3-ох ланок газодимозахисної служби. До ліквідації займання залучалось 7 одиниць спецтехніки та 27 чоловік особового складу. Травмованих внаслідок пожежі немає. Причини виникнення займання встановлюють правоохоронні органи.

Сьогодні Радехівщина славиться солодким цукром, смачною молочною продукцією, красивими меблями  і могла би славитися добрим  Радихівським пивом.