Взірець сподвижницької праці в ім’я служіння Богові. Ярослав Мурович. Нестаничі. Літопис

Володимир Оніщук. Герої нашого часу.

 

30 років незалежності України

Нестаничі — невеличке старовинне село, засноване 1512 року. Є різні версії щодо походження назви села Нестаничі. Одна каже, що назва походить від імені батька-родоначальника, тобто глави роду Нестана, а діти цього роду звалися Нестаничі. Поселився тут цей рід, ще до утворення Київської Русі. Друга версія. Колись навколо села було одне болото, і хто не проїжджав казав: “не ставати”. Так і утворилася назва села Нестаничі. Багато подій відбувалося у селі перед проголошенням незалежності України.

У 1988р. у с. Нестаничі зареєстрували церкву як діючу, а обслуговував її священник з Вузлового. У 1990р. збудований службовий будинок для священика. В грудні 1988 року в селі відбулося свято рідної мови. Письменик Роман Лубківський, скульптор Еммануіл Мисько та секретар райкому Маргарита Грищенко відкрили камінь на місці, де тепер відкрито пам’ятник М. Шашкевичу. 05.11.89р.в селі було проведене свято М. Шашкевича організоване Рухом. Тоді люди вперше побачили тут синьо-жовті прапори, принесені рухівцями. В грудні 1989 року в місцевому клубі відбувся вечір, який підготували учні 10-х класів Вузлівської СШ під керівництвом вчительки Ганни Назаревської, члена Руху. Співали пісні “Повіяв вітер степовий”, “Червона калина”, та інші. Зі сцени лунали вірші репресованих українських письменників 1930-х років та дисидентів. 01.01. 1990р вперше в клубі відбувся вертеп, який підготував Ів. Дік з хлопцями. В цей час в громаді проводилися різні грошові збірки на підтримку демократичних інституцій та патріотичних справ. 28.01.1990р. в селі був створений осередок Руху, який очолив Ів. Дік. 08.04.1990р. в селі був посвячений і встановлений синьо-жовтий прапор біля каменя, встановленого в честь М. Шашкевича. 17.05.1990р. районна рада зареєструвала в Нестаничах громаду УГКЦ. 10.11.1991р. висипано і посвячено символічну могилу борцям за волю України.

Одними з  активістів села були: Іван Дік — член товариства “Меморіал”, перший голова рухівського осередку с. Нестаничі, член ОУН, брав участь у підготовці та проведені різних заходів, організовував різні збори (наприклад- 28.01.90р. Запропонував відродити в селі громаду УГКЦ) ,

Свистун Богдан -один з перших членів усередку НРЦ в с. Нестаничі проводив в селі просвітницьку патріотичну діяльність. Як багаторічному сподвижнику української держави, йому було надано честь підняти Державний прапор на святкувані Дня Державного Прапора у 2008 році навпроти районного Народного дому у місті Радехів. Такий захід тут проходив у перше.

01.12.1991р. В селі за Незалежність України проголосувало 449 виборців — це 97,8% населення. Звичайно люди були щасливі, задоволені, що тепер будуть жити у вільній державі. Довгий час у всіх куточках села обговорювали цю величну подію, адже до неї ми йшли стільки років. Після проголошення незалежності України, у селі відбулися перетворення. Влаштували похід від церкви на цвинтар та відправили панахиду на могилах воїнів УПА. При цьому було багато гостей з інших сіл. Відновлено три знищені комуністами придорожні хрести. Висипано і посвячено символічну могилу борцям за волю України.  14.10.1992року на святі УПА директор Вузлівського спиртзаводу Р. Чіпчар заявив, що дасть 170.000 крб на встановлення огорожі біля могили. 07..11.1992 року в Нестаничі приїхав о.Юліан Вороновський для вшанування памяті о. Шашкевича. У Народному домі та бібліотеці проводили патріотичні заходи. У 1993р. Зі Львова до Нестанич прибув гурт “Вірли”. Їх запросили Петро і Люба Квасниці. Він взяв участь у богослужінні. Попереднього разу ансамбль був тут у вересні 1990року. В цьому колективі співали Тарас і Роман Квасниці, Орест Стельмащук і Тарас Бута, батьки яких  походили з Нестанич.

07.05.1993р. І. Дік на сході села виступив з приводу будівництва пам’ятника М. Шашкевичу та створення музею. 07.06.1993року, на другий день Зелених свят, тут побували члени радехівського відділення “Галицької Січі” і перед ними виступив І.Дік коло могили. 25.11.1993р. Владика Вороновський посвятив тут пам’ятник Шашкевичу. 24.08.1994р. в селі був посвячений хрест борцям за волю України, а 18.09.1994р. з нагоди 50-річчя УПА під лісом був встановлений хрест. 4-5 .11.1995року в селі перебувала копія Зарваницької богородиці. 5-12 травня 1996року в селі відбувалися святкування 400-річчя Берестейської унії. Соборну службу 7.5 в селі служили 6 священиків: о.декан Ярослав Збитковський (Павлв), о. Зиновій Буньо (Нестаничі), о. Степан Глушак (Бишів), о. Олексій Лупій (Стоянів), о. Іван Цінцірук (Тетевчиці), о. Роман Назаркевич (Вузлове).

                             За роки Незалежності України в селі багато чого змінилося.

1993році відкрито пам’ятник М. Шашкевичу,  (скульптори Я.Мотика і В. Шишов, архітектор М. Матвіїв). Перерізали стрічку і зняли біле накриття з пам’ятника: Р.Лубківський, Е.Мисько, С.Максимчук, а також П.Сікорський, О.Остапчук, Й.Парубочий та Л.Грицик. Посвячено нову капличку біля церкви, найбільше праці при її будівництві доклали Пристанський Г., Квасниця П., Луців Л., Рибка В., остапина Ів. та інші. Проведено зовнішній ремонт церкви та дзвіниці, пофарбовано дах на церкві та дзвіниці. 08 червня 2011 біля пам’ятника було відслужено Панахиду, освячено місце, на якому стояла плебанія, та проведено віче. Під час віча науковці, представники влади та єпископ Михайло (Колтун), Єпарх Сокальсько-Зборівський, поділилися своїми роздумами щодо величі постаті цього священнослужителя.Під час урочистостих заходів протодиякон Ярослав Партика прочитав Послання Блаженнішого Святослава з нагоди двохсотріччя з дня народження отця Маркіяна Шашкевича. 8 листопада 2011року відкрито та освячено музей-садибу М. Шашкевича. На святі було багато гостей: М.Колтун, Владика Сокальсько-Жовківської єпархії, священики з багатьох парафій єпархії. Були і артисти і письменники, і народні депутати, і художники, і інші гості з різних регіонів Львівщини. Свято прикрасила Львівська державна академічна чоловіча хорова капела “Дударик” (художній керівник Д.Кацал.) У 2012році проведено І фестиваль духовної пісні на новозбудованій сцені, на території музею-садиби, присвячений 175-річчю виходу у світ “Русалки Дністрової”- першої книжки в Галичині, яка написана народною мовою, а також 500-річчю першої писемної згадки про с.Нестаничі. Поставлено огорожу на цвинтарі. У 2016р. Проведено капітальний ремонт школи-садка з співфінансуванням Фонду Соціальних інвестицій республіки Німеччина.

Бетонний пліт біля Народного дому та Публічної бібліотеки. За власні кошти бетонний пліт коло школи-садка поставила Войтович Л.В. Оновлено Хрест на території нашого храму Різдва Пресвятої Богородиці. Облаштовано могилу борцям за волю України та встановлено на ній меморіальну таблицю. Збудовано та посвячено каплички Пресвятої Богородиці при в’їзді в село та в кінці села.

Встановлено дитячі майданчики біля Народного дому та Публічної бібліотеки, а також біля школи-садок. Чи брав хтось участь зі села у революції на Граніті нам не відомо, але відомо що в жовтні Іван Дік передав зібрані в селі 609крб. Представникові львівського Студентського братства на підтримку голодуючих у Києві студентів. На революцію Гідності з нашого села їздили Никон В., Прилуцький Т. Та ще декілька чоловік. Є у нашому селі чоловіки , які відстоювали кордони нашої країни на Сході. Це Мацелюх О., Шишка Р., Ожиївський Г., Смалько Т.. Про село Нестаничі є чимало книг. “Хроніка села Нестаничі” Ів. Діка (1970р.) Це рукописна книга знаходиться у Публічній бібліотеці с. Нестаничі. “Село Маркіяна — мої Нестаничі” Ол. Косіковський (Вінніпег, 1972р.) “Історія села Нестаничі” Ів.Дік, Т. Дзьобан, В. Лаба. До видання цієї книги також доклали багато зусиль С.-М. Стельмащук.(Він надав багато знайдених у селі та зроблено власноруч світлин.), Мисак Й., Квасниця Р. . Письменники та поети нашого села:

Іван Федина, Іван Дік та Софія Прилуцька-Федина.

Авторка: Ірина Пристанська

Related posts

Слово Боже на щодень

Короткі віхи свідомого життя. Йосип Парубочий. Вічна пам’ять.

Хресна дорога « Чому плаче Ісус». Радехівська школа мистецтв ім. м. А. Шептицького . Літопис.

Увага: інформаційний сайт ТРК "Радехів" використовує файли cookies. Дізнатись більше