Павлів 2023. с. Павлів. Літопис

30 років Незалежності України

Пасторська діяльність О. Тараса

Отець Тарас Когут народився 8 червня 1981 р. у с. Вузлове Радехівського району Львівської області. У період з 1987-1997 рр. навчався у Вузівській середній школі. У 1997-1998 рр. навчався і закінчив Суховільську середню школу Бродівського району Львівської області. У 1998 р. поступив, а в 2004 р. закінчив Івано-Франківську Вищу Духовну Семінарію ім. священомученика Йосафата. У 2005-2007 рр. – навчався в Римі, в Академії святого Альфонса Лігуорі, де студіював моральну теологію. 23 березня 2008 р. у с. Заводське Буського району рукоположений у сан диякона Владикою Михаїлом Колтуном, біля якого протягом восьми місяців виконував протодияконську службу. 7 грудня 2008 р. у м. Радехів рукоположений у сан священика. Священичу практику проходив у родинному селі біля отця Романа Назаркевича. 4 жовтня 2009 р. був призначений на парафію у с. Потелич Жовківського району адміністратором одного з найстарших дерев’яних храмів України – храм Заслання Святого Духа (1504 р.). Там виконував служіння впродовж двох років. 4 листопада 2011 р. призначений адміністратором храму св. апп. Петра і Павла у с. Павлів Радехівського району Львівської області.

Духовні засади о. Тараса

 Здійснюючи служіння на Парафії у с. Павлів, ставлю перед собою єдине завдання – завжди діяти в особі Ісуса Христа, виконуючи покладені Ним на священиків три обов’язки: навчати, освячувати і управляти. Старатимусь практично втілювати це через проповідь, богослужіння, Святі Тайни, благословення, духовні віднови, створення катехитичної школи для дітей та молоді, пояснення Св. Письма, проведення різних духовно-просвітницьких заходів для осіб, узалежнених від алкоголю, наркотиків тощо. Особливий наголос ставлю на праці з молоддю, яка у всі часи була, є і буде майбутнім Церкви і Держави. Молюся і прошу в Бога благословення і помочі для здійснення всіх Його задумів, які спрямовані на спасіння людських душ

Про пасторську діяльність о. Петра Реваги

Восени 1981 року у Павлів на парафію прибув о. Петро Ревага. Крім богослужінь у храмі він керував церковним хором. Своїми проповідями він запалює Божі іскри в душах і серцях парафіян. Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року в громаді села Павлова відбувся розкол. Греко-католики проводили відправи в своєму храмі св. апп. Петра і Павла. Православна Автокефальна конфесія – в побудованій капличці, в якій правив о. Петро, поки не побудували храм св. Косми і Дем’яна. У 1990 році конфесія УАПЦ була зареєстрована. 06.05.1993 року о. Петро з парафіянами заложили та освятили камінь під будівництво нової церкви і встановили хрест на місці майбутнього храму. Вірні православної конфесії приймали активну участь в будівництві церкви, щоденно було приблизно до 50-ти чоловік. Головним будівельником був Лоза В.В. Спонсорували будівництво церкви цукровий завод, директорами якого були Литвин З.І., Жук В.В., Чепак І.П.; колгосп ім. Лесі Українки, голова Романина С.П. Пальним забезпечувала військова частина, Лопатинський спиртзавод та ін. Будівництво було завершено в кінці 2003 року. Урочисте відкриття церкви відбулось 5 листопада 2003 року. Освячення храму провів архієпископ Макарій з участю запрошених о. Петром священиків. Парафіян і гостей привітав о. Петро, який подякував всім будівельникам та спонсорам. Отець Петро – прекрасний оратор. Під час літургії його проповіді бентежать душі парафіян. З нагоди 20-річчя незалежності України біля пам’ятника борцям за волю України його промова сприймалася як промова історика з вченим ступенем. Отець Петро служить в храмі, задовольняє всі духовні потреби парафіян. Однак вони не знають, що Всевишній благословив його хист на поетичну діяльність. Його поезії про боротьбу Запорозьких козаків під командуванням Богдана Хмельницького проти поляків, в тому числі і про битву під Берестечком не можна читати без хвилювання. Поезії про Маркіяна Шашкевича, діяльність «Руської Трійці» за відродження української мови, культури, його історії спонукають нас виховувати молодь на цих засадах. На великі свята він разом з о. Мирославом відвідують дитячий садок і там правлять молебень за здоров’я дітей та вихователів. На свято Миколая вручають дітям подарунки. В дитячому садку є капличка, в якій обидва священики під час великих свят моляться разом з дітьми. Кожен робочий день в дитячому садочку починається молитвою «Отче наш». Раз в тиждень проводять заняття з християнського виховання за програмою «Орієнтовна тематика занять з християнського виховання дітей дошкільного віку». Виховательки добре готуються, гарно проводять заняття і тому малята дуже чемно себе поводять.

Подяка о. Мирославу

У неділю, 13 листопада 2011р., в церкві св. апп. Петра і Павла, що в селі Павлові, першу Літургію відправив новопризначений парох о. Тарас Когут. Разом з о.Тарасом Літургію служили отець-декан Ярослав, о.Володимир і о. Степан. Після закінчення Літургії парафіяни висловили щиру подяку о. Мирославу за Службу і Духовну науку протягом 12 років. Усі парафіяни любили о. Мирослава, він був добрим і вірним священиком. Зі словами подяки виступила Н.Є.Шостак. «Всечесний отче Мирославе! Сьогодні, в день храмового свята, прийміть від нас, парафіян храму, найщиріші слова подяки за Вашу священичу працю. Ми дякуємо Вам, отче, за те, що протягом 12 років були для нас добрим духовним батьком, вірним і надійним другом, мудрим вчителем і порадником. Ви завжди гуртували нашу громаду, водночас дбаючи про кожного зокрема. Ви раділи разом з нами, коли у когось з нас в житті відбувалися радісні події чи приємні моменти. Ви сумували , коли щось у нас не ладилося і Ви, як ніхто інший, вміли поспівчувати, коли раптом у когось траплялися сумні чи навіть трагічні події. Особливо ми дякуємо Вам за Вашу молитву і любов. Нехай ці зерна любові, що Ви засіяли в наших серцях, зійдуть щедрими плодами добра і милосердя на Божу славу і Вам на радість». На знак поваги та подяки о. Мирославу парафіяни подарували Острозьку Біблію. Також виступили дівчатка зі згромадження «Українська Молодь Христові» та вихованці дитячого садочку. Дошкільнята, як ті маленькі ангелята, зі словами подяки глибоко до сліз зворушили серця усіх присутніх в храмі. Діточок до виступу підготувала завідуюча дитячим садком Павлюк Марія Іванівна. В свою чергу о. Мирослав висловив слова вдячності усім парафіянам з надією, що Христова Наука буде проростати в серцях підростаючого покоління. В 2010-2011 роках за розпорядженням о. Мирослава біля церкви св. апп. Петра і Павла побудували Каплицю. Вона велика за розміром, бо розрахована на богослужіння влітку. Під осінь корпус Каплиці був завершений і набув величавого вигляду. 16 липня 2011 року під час богослужіння шести священиків з нагоди Дня св. апп. Петра і Павла посвятили Хрест. О.Мирослав виніс Хрест на поверхню Каплиці і встановив його в золотисту маківку. Після завершення внутрішнього оформлення Каплиця набуде статусу Духовної пам’ятки для наступних поколінь, одночасно пам’яті про її фундатора о.Мирослава Ковальчука.

Related posts

Хресна дорога « Чому плаче Ісус». Радехівська школа мистецтв ім. м. А. Шептицького . Літопис.

З Богом, можливо все. Оксана Трухіна. Парафія св. Микола. Літопис.

Правдиве слово очевидців про історію рідного краю. Юрій Сухар.

Увага: інформаційний сайт ТРК "Радехів" використовує файли cookies. Дізнатись більше