Пошановуємо славетного земляка

Вже понад 20 років, як з нами немає Ігоря Білозіра. Для багатьох українців Ігор Білозір – символ нескореної української пісні, що постраждав і загинув її захищаючи, для інших – Народний  артист України, а для нас, радехівчан, це сусід, однокласник, вчитель чи учень, земляк. Радехівщина завжди вшановувала пам’ять митця, адже поряд ще жила мама – Марія Іванівна, сестра Руслана, сумували однокласники, прості люди. Ось на цій вулиці він жив, а у цій школі – навчався. Тут відбувся перший виступ у складі вокально-інструментального гурту, а це – перше місце праці після закінчення училища. І  кожен куточок Радехівщини та представник  громади  причетні до цієї великої любові, бо зберігають та шанують світлу пам’ять про Ігоря. Написано десятки поезій та пісень, проведено багато фестивалів та конкурсів  його пам’яті, написано та упорядковано кілька мистецьких збірок, відзнято багато документальних та музичних фільмів, телепрограм, створюються радіопередачі. До річниці пам’яті композитора у 2001 році почав проводитися  конкурс  авторського слова, пісні та малюнка «Пшеничне перевесло» та фестиваль мистецтв «Мамина світлиця» Радехівською школою мистецтв ім. митрополита А. Шептицького. Ці мистецькі проекти стали традиційними, знайшли велику підтримку у дітей, молоді та освітян не тільки Радехівщини, але й загалом цілої Львівщини. Саме радехівчани  з року в рік, приїжджаючи на Личаківський цвинтар до Львова, сприяли встановленню традиції покладання квітів та проведенню  молитовно-просвітницьких акцій у день народження Ігоря Білозіра та у роковини смерті митця. Зрештою, Радехівській музичній школі присвоєно ім’я музиканта і вона з честю носить його, сприяє популяризації творів композитора. Тут створено кімнату-музей композитора, у якій є багато оригінальних експонатів та світлин. Сюди частенько навідується родина Ігоря Білозіра – син Андрій, невістка й онучки, приїжджають ватрівчани, Оксана Білозір, проводяться екскурсії. На базі Народного дому міста Радехова  щороку по черзі  відбуваються обласні фестивалі-конкурси «Від Бога наша пісня» для мистецьких шкіл Львівщини та «Пшеничне перевесло» для аматорських колективів закладів культури області.

Встановлено два барельєфи  Ігорю  Білозіру: на споруді Опорного закладу загальної середньої освіти  міста Радехова, де навчався Ігор, та на приміщенні музичної школи, яка носить його славне ім’я. Творчість Народного артиста, його пісні, спонукали до створення творчих колективів. Зокрема, у Радехівській школі мистецтв ім. митрополита А. Шептицького активно діє зразковий естрадно-симфонічний оркестр «Джерело» чия назва якраз відповідає одній з пісень Ігоря. У Народному домі м. Радехів працює народний танцювальний колектив «Пшеничне перевесло» – на честь  надзвичайно популярної пісні незабутнього автора. У Радехівській публічній бібліотеці серед різноманіття книжкових виставок є багато книг, які присвячені пам’яті композитора-земляка. Є й збірки написані нашими місцевими авторами Юрієм Сухаром та Петром Сікорським. У підшивках газет – статті, що розповідають нам про життя, творчість та вшанування пам’яті І. Білозіра на Радехівщині. Працівники культури Радехівщини та аматори музичного мистецтва створили кілька концертних програм, присвячених творчості митця. З однією такою концертною програмою під назвою «На крилах Білозорових пісень», вони познайомили глядачів Перемишлянщини та Золочівщини, Пустомитівщини та Сокаля. Ці концерти відбувалися у 2019 році у рамках ІІІ Етно-фестивалю гостинності, що проходив тоді на Львівщині. Вже другий рік поспіль, життя ставить перед нами серйозні комунікативні обмеження – карантинні заходи.

 Але ці обставини не завадили нам пом’янути славне ім’я земляка. У Радехові міський голова Степан Коханчук, сектор культури, туризму, молоді та спорту Радехівської міської ради, секретар міської ради Марія Климочко, вчителі школи мистецтв та Радехівського Опорного закладу загальної середньої освіти вшанували спільною молитвою та покладанням квітів пам’ять радехівчанина Ігоря Білозіра біля  пам’ятного знаку композитору;

у Бабичах, на батьківщині роду  Ігоря, на місцевому цвинтарі, де упокоїлися Марія і Йосиф Білозори, відбулося поминання та спільна молитва вдячності за сина, Народного артиста України, за участю о. Романа Назаркевича, старости Ігоря Коцюби, завідувача Народного дому с. Бабичі Наталії Бабій та парафіян церкви Зіслання Святого Духа УГКЦ;

у загальноосвітній школі с. Корчин освітяни та працівники культури теж вшанували митця, адже ця школа – перше місце праці Ігоря  після закінчення навчання у Львівському музично-педагогічному училищі.

Всі заходи відбулися з дотриманням карантинних обмежень. Віримо, що пам’ять про славного земляка, радехівчанина, Народного артиста України Ігоря Білозіра завжди буде разом з нам так, як завжди із нами його незабутнє «Джерело», «Пшеничне перевесло», «Квіти у росі» та багато інших прекрасних пісень, які прославили і звеличили не тільки ім’я  свого творця, але й наш край, нашу Радехівщину.

Автор: Світлана Єрмілова –  керівник сектору культури, туризму, молоді та спорту Радехівської міської ради.