30 років Незалежності нашої держави-найбільше свято для кожного українця, який любить і шанує Україну.
Багатовікова боротьба, мільйони полеглих і замордованих кращих синів і дочок нашого народу, надії і сподівання мали б на кінець матеріалізуватися в найвищу мету Великого Чину нації – Незалежну Державу. Я надаю перевагу політичній партії «Народний Рух України», яка впродовж 30-ти років залишається послідовним оборонцем української національної ідеї. Це одна із незаангажованих партій, яка має свої принципи. Якби нашим чиновникам хоч якусь долю цих принципів, ми були б в числі найрозвинутіших держав світу. Переконана, коли б у 1991р. обрали Президентом України В’ячеслава Чорновола Україна сьогодні була б у Європейському Союзі. Пам’ятаю ті роки, початок 90-х. Я вже працювала в СШ №2 м.Радехів. Вступила в громадсько-політичну організацію «Рух», яка у 1993 році переросла в політичну партію «Народний Рух України». Згуртувала біля себе вчителів, членів політичної організації: Оксана Марків, Юрій Клебан, Андрій Шебец, Ганна Кондратюк.
2008 рік захід вулицями нашого міста.
2009 рік – рік Степана Бандери на Україні. Ще не всі могли відкрито говорити про Степана Бандеру – провідника ОУН. А в СШ №2 до 100-річчя від дня народження Степана Бандери в актовій залі школи було проведено тематичний захід «Незламний борець за волю України».
З нагоди святкування 200-ї річниці від дня народження славного сина українського народу, поета, громадського діяча Маркіяна Шашкевича. 6 листопада 2011 року у Радехівській ЗОШ №2 відбулася літературно-музична композиція. Як рідний брат Тараса, в народу Маркіян, у якій взяли участь бібліотекар та учні школи. Кожного року під час Шевченківських днів бібліотека проводить відповідні заходи. Один із них «Не проспіть Україну мою». Відбувся на районному семінарі шкільних бібліотечних працівників.
Небесна сотня – ангели звитяги на землю послані були… Учасники Революції Гідності. Вони віддали найцінніше своє життя – заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. «Люди що стали ангелами. Небесна Сотня». Під такою назвою у стінах Радехівського історико – краєзнавчого музею та середній школі №2 відбулася година пам’яті. Учасники години учні та вчителі нашої школи. Запрошені сестри Міля Слюсарчук та Наталія Веренька, В’ячеслав Лапковський, Іван Михайлів, Марія Думанчук, Роман Березюк.
З нагоди великого свята 75-ої річниці УПА, Дня захисника України, свята Покрови Пресвятої Богородиці в актовій залі нашої школи відбувся виховний захід «Від козаків до кіборгів».
Цікавий і пізнавальний захід проходив в березні 2017 р. «Старий цвинтар у м.Радехові історія та реалії сьогодення», переглянуто документальний фільм за сприяння комісії у справах молоді УГКЦ в рамках соціальної ініціативи «То-ся не зробить» у співпраці з о.Юрієм Михайлюком храму св.Миколая у Радехові, де керівником проекту щодо відновлення старого кладовища м.Радехів, історична справедливість є Ірина Бігун, співавтором Тетяна Садовська, автор книжки Ігор Гілевич.
Березень 2021 рік в шкільній бібліотеці біля газетно–журнальної виставки присвяченої 207 річниці від дня народження Тараса Шевченка зустрілися вчителі й учні, щоб вшанувати знатних людей, які проживали на даний час по вулиці Шевченка у нашому місті: Ярослав Ганіткевич – доктор медичних наук. У роки національного піднесення Ярослав Ганіткевич став одним із ініціаторів відновлення Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові (1980 рік). Ярослав Ганіткевич – почесний член Українського товариства у Львові (2005р.) Стипендіат Президента України (з 2003р.). У 2007 році у Радехові заснував благодійний учнівський стипендіальний фонд, підтримує тісні зв’язки з рідним містом. Проживає у м.Львів. Дев’ятого липня йому виповниться 92 роки. Володимир Саболта – Почесний громадянин міста Радехів. Заслужений діяч мистецтв України, балетмейстер, педагог – хореограф , а нині директор, художній керівник єдиної на Західній Україні Львівської державної хореографічної школи. Проживає у м.Львів. Роман Ференс – Почесний громадянин нашого міста, в якому народився і виріс. Проживає на вул.Шевченка. 28 січня йому виповнилось 76 років. Роману Ференсу впродовж кількох років люди довіряли представляти свої інтереси в міській раді, а колеги-депутати його шанобливо називали депутатським старійшиною. На запитання: «Що Вам вдалося зробити для Ваших виборців?» – він відповідає: «Дуже багато! Втілюючи ініціативи своїх виборців вдалося заасфальтувати вулиць Шевченка, провести освітлення та інше». З історичних джерел відомо, що на початку минулого століття самоосвітні та аматорські гуртки на Радехівщині організовували концерти й вечори, присвячені Тарасу Григоровичу Швченку. Надзвичайно величезною подією в житті Радехова було святкування в 1914 році 100-річчя від дня народження Кобзаря. В п’ятдесятих роках в Радехові було названо вулицю іменем Тараса Шевченка. Вона була забудована тільки зі сторони дороги Радехів – Стоянів і називалася «Куток», було Єврейське окописько. Вулиця Шевченка є однією із знатних вулиць нашого міста. Місцеві поети цьому присвятили поетичні рядки:
Моє любиме місто,
Є на Львівщині воно.
Тисячі таких є нині
В рідній моїй Україні.
І я горджуся своїм містом
З усіх найкраще є воно.
Свою невичерпну любов
Йому дарую знов і знов.
Радехівчани пишаються своїм визнанням. Як і тим, що господарем нашого міста є Степан Петрович Коханчук. Його мета поступово і впевнено втілюється у життя громади – домогтися зростання рівня і якості життя Радехівчан. На сьогоднішній день пріоритетним завданням разом із депутатським корпусом він вважає забезпечення впорядкування центральної частини міста: облаштування площі біля пам’ятника Тараса Шевченка, що в центрі міста. Отож наше місто, дякуючи любові мешканців, стане ще кращим. Шевченко об’єднує, надихає, і своїми пророчими словами закликає боротися, перемагати, творити, заради правди, заради волі, во ім’я кращого.
Авторка: Марія Шемчук