Ольга Мирославівна Браташ народилася 27 вересня 1971 р. в селі Полове, Радехівського району на Львівщині. Має середньо-спеціальну освіту. Працює помічником вихователя. в НВК с. Полове. Любить дітей і всю любов віддає їм. Ще в школі пробувала римувати. Любить читати твори українських письменників, зокрема Л. Українки і Т. Шевченка. Саме їхні твори надихнули поетесу на поезію. Свої вірші присвячує знайомим, друзям і просто читачам. Її вірші прості, як і саме життя. Читаючи їх, можна пізнати красу рідного куточка, почути спів струмка, згадати дитячі і юнацькі роки. Творчий доробок автора три збірочки поезій “Мелодія душі”, ” Віршики для Златочки” і “Цінуймо життя”. Також вона є співавтором поетичних альманахів «Літературна Радехівщина». Є членом літературного товариства ім. О. Турянського.
МАНИТЬ МЕНЕ ПЕРО І ЧИСТИЙ АРКУШ
Манить мене перо і чистий аркуш,
Не знаю я сама чому?
А серце радість огортає,
Я ніби в далечінь лечу.
І першу літеру виводжу,
Легким я помахом руки –
З’являються вірші коханні
І любі, ніби діточки.
Люблю сидіти і писати,
Та думкою кудись злітати.
І у казковий дивний світ,
Сторінки з радість гортати,
І пишеться мені так легко,
Сторінку засіваю, як поле сіячі,
І що на серденьку моєму,
Я виливаю у свої вірші.
Не тішусь я і не горджуся,
За свій простий талант,
Лише щовечора молюся,
Щоб Бог здоров’я посилав,
Подякувати хочу щиро,
Матінці Божій від душі,
Що дає мені наснагу й силу,
На здоров’я і нові вірші.
ТАНЦЮЄ ОСІНЬ У ДВОРІ
Осінній день, чарівна осінь,
І листя кольорами виграва,
Все ніби в казочку сплелося,
І сонце, і листя, і трава.
І мелодійні звуки ніжні,
Вітер на струнах виграє,
Осінній вальс, так тихо й ніжно,
Танцює осінь у дворі.
ОСІНЬ
Вже відлетіли в вирій журавлі,
Листя з дерев пожовкле опадає,
Короткі стали милі дні,
Бо осінь у дворі уже гуляє.
Не чути співу солов’я,
І сонце сумно світить,
В свою комору заховалось,
Наше тепле, любе літо.
Пора вже до зими нам готуватись,
Швидше збираємо урожай,
І як будуть повні комори,
То буде для нас щастя, як розмай.
Ми люди чесні й роботящі,
І працю з піснею поєднує наш край,
Дай Боже нам здоров’я й силу,
А ти, Вкраїно – процвітай