БУДЬМО З ІСУСОМ
Долі одвірок підперши плечем,
Впевнені, що не впадем вже.
Та через мить осідаєм з плачем,
Крушим уявнії межі…
З виразом болю великого й мук
Корчимось, ніби на пласі,
І пригортаєм долонями рук
Сніг, як у першому класі,
Щоб охололи гарячі думки
І пробудилась надія,
Щоб розпустилися ніжні бруньки
В день, як земля завесніє.
Бо не охота, як в давні віки,
Як у недавні ще будні,
Мовчки лежати нічим і ніким
Ніби листочок у грудні…
Хочеться літа в душі над усе,
Крихітку ласки від Бога,
І щоб пішов назавжди фарисей,
Правді звільнивши дорогу…
Ні, нам багато не треба в житті,
Але не хочем каміння.
Муки і сльози Христос на хресті
Вже переніс. Воскресіння
Має, нарешті , пізнати наш край
Щоб працювати й радіти.
Господи, сили, наснаги нам дай,
Ми твої немічні діти!
Мусим байдужості знищити плід,
Стати у лаву єдину,
Щоби побачив, нарешті, весь світ
Дужу й багату Вкраїну.
Нумо відважно торкнімось грудьми
Днів, що приходять світанням!
Будьмо сміливі і будьмо людьми,
Що поєднались братанням.
Ні, не здолати нас навіть вогнем,
Бо невмирущі назавше!
І не помітим, як бідність мине
Й щастя народиться наше.
Тільки у серці і думці завжди
Будьмо із нашим Ісусом…
Сонце, як писанка. Чуєш, зажди
Я до хреста притулюся…
Ілля КУЗИК
Майстер слова, художник, різьбяр. Людина всебічного обдарування. Талановита людина – талановита у всьому, так згадують про нього всі хто його знав. Слухаєм спогади Марії Колкової – Андрущак, про незабутні роки співпраці з Іллею Кузиком.