Божа Любов
Не сміємо торкатись Божих ран,
Вони святі та зболено-жертовні…
Не вміститься Любов на нотний стан
Моєї музики духовної сьогодні…
Любов прощає і не мислить злого,
Любов не зверхня, не байдужий цвіт,
Не проминає, не бере чужого,
Любов не в’яне від багатства літ…
Тому не сміємо Любов торкати
Зрадливими устами, зачорненим чолом.
Ту істинну Любов не в силі розпізнати
У своїм серці, за буденності вікном…
Хоч кожен в Ній шукає порятунку,
Бо кожного своя біда болить…
О Господи! Торкаючи хоч думку,
Дозволь відчути Божої Любові мить…
Не сміємо торкатись Божих ран…
30.04.2021
Марія Гев
З радістю пропоную до вашої уваги
частинку своєї поетичної творчості
Я маю крила.
І крила ці не з пір’я, пуху.
В них – моя сила,
Непереможна Сила Духу!
На них злітаю
Високо в небо, аж за зорі.
На них співаю –
Натхнень, пісень пишні узори.
Ті крила білі.
Такі, як сонце на світанку,
Всі світлі мрії
На них злітають спозаранку.
Я не тримаю
Того, що йде, спішить, напевно…
Світ зігріваю
На своїх крилах, коли темно.
Я маю крила –
Такі, що зло не подолає.
В них – моя сила
І серце, що вірно кохає.
На них я пишу
Своїх натхнень музичні твори
І сонцевірші –
Мого життя безмежне море.
Я маю крила!
Марія Гев
