ТЕТЯНА  ВАВЕРЧАК

 Тетяна Йосипівна Ваверчак (Яковлєва) народилася 13 лютого 1953 р.  в м. Судова-Вишня Городоцького р-ну, Львівської обл.. Закінчила Радехівську СШ. Після закінчення Львівської політехніки (теплотехнічний факультет) працювала майстром цеху контрольно-вимірювальних приладів на Радехівському цукровому заводі. Після декретної відпустки змушена була переїхати в м. Львів (Винники) за місцем проживання чоловіка. Працювала на Львівській тютюновій фабриці та у «Львівтеплоенерго». Вірші почала писати вже в зрілому віці. Друкувала свої вірші в місцевій газеті м. Винники та у «Львівській газеті». Брала участь у конкурсі  на кращий вірш про  мера Львова Андрія Садового та зайняла призове місце. Після виходу на заслужений відпочинок повернулася до Радехова. Друкувалася у місцевій пресі та в альманасі «Літературна Радехівщина». Членом літературного товариства ім.. Осипа Турянського стала у 2012 році.

РІЗДВЯНИЙ ПІСТ

Один з найдовших – це Різдвяний піст.

І це не просто так, дієта.

В нім вкладено важливий , добрий зміст,

Піст – не яка-небудь суєта.

Найкращий в році час задуматись над тим,

Про що ти мріяв, думав і що ти зробив,

Чи не образив ти рідних своїх, близьких?

Щоб потім ой не шкодувати ні за чим.

Бо, знай, минулого вже не повернути,

То ж дорожить потрібно кожним днем.

Жодної хвилини щоб не змарнувати,

Жити-радіть сьогодні, вже, тепер,

Й лише добро, добро лише творити!

Подякуймо Богу і долі, що живем,

Маємо в серці те, що не вмирає.

Хоча у кожного чимало є проблем,-

Любов, надія й  віра хай палає!

Різдвяний піст – то є найкращий, гарний час

Для дій, для роздумів, для храму і молитви.

Щоби ніхто й ніколи не зазнав образ,-

Дотримуймося  заповідей Божих, діти!

РІЗДВЯНА НІЧ

В Різдвяну ніч, в Різдвяну ніч

Усі чекають дива.

У пресвятую святу ніч

Сім’я така щаслива.

Кутя, колядки, гамір, сміх –

Чого іще нам треба?

Різдвяна Зіронька горить,

Що Бог прислав із Неба.

Радіймо, вірмо і любім,

Надію не втрачаймо.

Хай Бог усіх благословить:

«Христос родивсь! Славімо!»

УКРАЇНІ

Ніхто тебе не буде так щиро любить,

Як ми з тобою, що на ній зростаєм.

Поля пшеничні, гори, небесну блакить,

Рідну мову, якою розмовляєм.

*  *  *

Ми живемо на Україні –

Найкращій рідній нам землі.

Де гори, Крим, озера сині,

Поля пшеничні золоті.

*  *  *

Я живу на Україні,

Де озера сині-сині,

Де пшениця колоситься,

Де джерельна б’є водиця.

Я живу на Україні,

Щодня чую спів пташиний.

Серцю мила мова рідна

Та природа колоритна.

Я живу на Україні,

Де ростуть кущі калини,

Де яскраво сонце світить,

Де волошки ростуть в житі.

Немає кращої країни,

Як моя рідна Україна.

Я буду її захищати,

Бо тут батьки мої та хата.