28 березня виповнюється 88 років від дня народження нашого земляка Ю́рія-Богдана Шухе́вича – громадського і політичного діяча, дисидента, Героя України, народного депутата України VIII скликання, члена Української Гельсінської Групи, політв’язня, сина Героя України Романа Шухевича.
Народився Юрій 1933р. в с.Оглядів. Хрестив хлопчика його дід о.Роман Березинський, хрещеними батьками були: Богдан Підгайний та Ірена Фіппель, Григорій Казанівський та Мирослава Глинянська. Дитинство Юрій провів у рідному селі, пізніше проживав у Варшаві, де мав можливість бачити і чути С.Бандеру. Я.Стецька, М.Лебедя та інших керманичів боротьби за незалежність України. У 1941-1944рр. навчався спочатку в початковій школі, а пізніше у місцевій гімназії м. Львів.
У 1944 році, в 11-річному віці з був заарештований і разом з матір’ю засланий у Сибір. Виховувався в Чорнобильському дитбудинку для дітей «ворогів народу» (після арешту матері), потім у Сталіно (Донецьк), звідки втік на Галичину й за чужими документами закінчив там школу. Більше навчатися не довелося – попереду були «радянські університети» − тюрми, заслання, концтабори. Працював електриком У 1948 році 16-річний Юрій Шухевич заарештований в Донецьку, куди приїхав за сестрою (вона була в одному з місцевих інтернатів), і засуджений на 10 років за «зв’язок із підпіллям». 5 березня 1950 року в бою з енкаведистами загинув Роман Шухевич, і 17-річного Юрія в кайданах привезли на впізнання батька. У 1958 році Юрія Шухевича знову засуджують – цього разу на 10 років у таборах Мордовії («антирадянська агітація та пропаганда»). Свобода, яку отримав Ю. Шухевич по виходу з ув’язнення, була відносною – звільнено без права проживанняв Україні 5 років. Оселився у рідної сестри у м. Нальчик Кабардино-балкарської АРСР, де працював електромонтером. У 1972-му знову арештований органами КДБ за статтю «Роздуми вголос» – на 10 років таборів суворого режиму як небезпечний рецидивіст. Із 1977 року Юрій Шухевич став членом Української Гельсінської Групи, проводив в ув’язненні визначну правозахисну діяльність. У 55 років закінчився термін заслання. Після повної втрати зору потрапляє до будинку інвалідів в Омській області. У 1991-1994 рр. Юрій Шухевич призначений головою Української Міжнародної Асамблеї, згодом – УНА. 19 серпня 2006 року Указом президента України Віктора Ющенка 73-річному Юрію Шухевичу присвоєно звання Герой України . Юрія Шухевича радянська система ламала довгих 46 років, так і… не зумівши зломити або зламати. Так режим помстився синові за батька. Мешкає у Львові на вулиці генерала Чупринки (псевдо Романа Шухевича). І сьогодні бере активну участь у політичному житті країни, відстоюючи національні інтереси в усіх її сферах, є ініціатором «Проєкту Закону про правовий статус борців за незалежність України у 20 столітті». Сильний, незламний, незалежний, як батько… Юрій Шухевич є прикладом незламної волі і любові до України. Не втративши людської гідності, своїх переконань, цей гордий українець залишився вірним ідеї незалежності української Держави. Слава Герою України! Нехай Господь дарує славному земляку, справжньому патріоту ще багато щасливих літ у Вільній Україні!
Про життя і діяльність нашого земляка ви зможете дізнатись із газетно-журнальних статей, довідкової літератури, із спогадів С.Мудрика-Мечника, із книги Василя Пруса «Роман Шухевич і Радехівщина» та іншої літератури з фондів Публічної бібліотеки м. Радехів.
