Народилася я в мальовничому куточку нашого району, селі Тетевчиці. У сім’ї хліборобів Лева та Анастасії Демчук. Батьки народили нас чотирьох дітей, троє братів та мене. Будучи малою, я по – особливому бачила оточуючий світ. Мені все було цікаво. Шкільні роки були насиченими. Окрім хороших успіхів у навчанні я брала активну участь у всіх шкільних заходах, де і розпочинала свої перші поетичні кроки. Шкільний хор, сільський хор, аматорські виступи на сцені, драматичний гурток, де завжди грала головні ролі. Адже для цього були потрібні сила та терпіння і вивчення великих текстів напам’ять. Багато чого є згадати із юних літ. Та життя продовжувалось і брало своє. Якщо вже сьогодні говоримо про мою творчість, то хочу сказати, що економічна освіта не стала на заваді моїм творчим мріям. Я завжди відчувала оте велике тяжіння до слова, яке з кожним днем в собі шліфувала і вдосконалювала. І куди б я не йшла, куди б не їхала, в голові постійно родилися думки і отой рій думок лягав на папір. Це ніби посудина, яка вщерть наповнювалась і мусила вихлюпнути все назовні. Так народжувались вірші, сценарії до вистав , проза. Дар, подарований Творцем, відобразився у моїх віршах. Адже людина приходить у цей світ не просто так, а щоб використати свою силу, здібності та талант. Ось вже 16 років як я є активним учасником літературного товариства ім.. О.Турянського, яке діє при Радехівській публічній бібліотеці, яке започаткував наш творчий учитель Михайло Іванович Костів. В моєму доробку – поетична збірка «Мовчать вуста, коли говорить серце» під літературним псевдо – «Роксолана Галицька». Співавтор поетичної збірки « Наш Маркіян», виданої до 200 річчя Маркіяна Шашкевича, та відкриття музею – садиби в селі Нестаничі. Я є автором віршованого слова у двадцятьох альманахах « Гомін Підгір’я» видавництва « Посвіт». І звичайно, гордість нашого товариства – альманах «Літературна Радехівщина»,авторами якого є всі члени нашого об’єднання. Похвалюся, що до друку готується п’яте число альманаху, присвяченого 15 річниці утворення нашої літературної спілки і світлій пам’яті нашого вчителя і творчого натхненника Михайла Костіва, якого, на превеликий жаль, вже майже рік немає з нами. У 2013 році, як авторка гумористичного слова, увійшла до Міжнародної асоціації Українських гумористів і сатириків «Весела Січ» під псевдо «Ластівка». Є активним дописувачем до багатьох ЗМІ. Готую до друку нову збірку віршів.
Лариса Демчук.
