Сьомого грудня ми відзначаємо всесвітній день української хустки. З цієї нагоди українські жінки та дівчатка одягають цей стародавній аксесуар, що має давню історію та наділений особливим значенням. Ми часто можемо зустріти у шафах свої бабусь не одну хустку. І це пояснюється тим, що донедавна жінки одягали хустки як головний убір, так само як зараз цим слугує, наприклад, шапка. Не один народ має свою традиційну, народну хустку, її історію виникнення та сакральну значущість. За часів Київської Русі жінки використовували як головний убір убруси — рушники білого кольору, часто прикрашені вишивкою, укладені навколо підубрусника (невеликої м’якої шапочки, що збирала та прикривала волосся). Убрус зав’язували або підколювали під підборіддям. Його краї покривали плечі жінки. У теплу пору року убрус могли закріпити обручем, а в холоди – надівали поверх нього хутряну шапку. Особливо цінним вважали убрус із шовкового оксамиту, який передавали з покоління в покоління. Не завжди цей елемент одягу був доступний усім. В історії йдеться про те, що на початку хустка була лише у заможних жінок. А за розміром хустки визначали суспільний стан сім’ї. Прості, незаможні жінки одягали хустки лише на важливі свята, такі як Різдво та Пасха. 
Також хустка виконує не лише естетичну функцію та має історичну цінність, але й слугує символічним оберегом для жінки.
Українки використовували хустку в народних обрядах. Наприклад, дівчина дарувала коханому хустку, що йшов на війну. Це була свого роду обітниця, що вона буде його вірно чекати. У деяких регіонах була весільна традиція пов’язувати молодому хустку, який увесь вечір її не знімав Це символізувало те, що чоловік належить лише своїй жінці. Є ще один весільний обряд, який досить часто зустрічається і до нині, коли свекруха зав’язує хустку невістці під час вінчання, таким чином показуючи, що жінка тепер частина їхнього роду. Звісно, що головний убір насамперед мав практичне застосування: рятував від морозів та негоди. Українки носили різні хустки: ткані, вишиті, вовняні, крамні, що привозили з-за кордону.
Український народ має свою особливу, багату та неймовірно красиву культуру, яка є свідченням того, що нація українців, це нація працьовитих, духовно багатих та красивих людей!
У Народному історично-краєзнавчому музеї міста Радехова була проведена тематична фотосесія до дня української хустки. Вона була організована Білецькою Христиною. Учасниками проекту стали: Анастасія Трісла та Бардіна Єлизавета, Михайло Тимрук. Щиро вдячні Мацюк Лесі Тадеївні- директору історико- краєзнавчого музею м. Радехова за надану можливість та реквізити і національне вбрання.
Авторка Христина Білецька
