Слинявук Сергій Анатолійович народився 26 січня 2001 року в с. Оглядів Радехівського району Львівської області у звичайній сільській родині. Був наймолодшою дитиною у багатодітній сім’ї, де вже було дві старших донечки. Дитячі роки пройшли у рідному селі, де відвідував дитячий садок, навчався в школі, багато працював, допомагаючи батькам. В 2018 році закінчив Оглядівську ЗОШ. Зростав добрим, життєрадісним хлопцем, люблячим сином і братом. У Сергія було дуже багато друзів, які його поважали за щирість і відкритість. Хлопець цікавився технікою, любив майструвати, тому після закінчення школи вступив до Львівського професійного коледжу і здобув професію електрика. Пізніше працював у Польщі. Коли розпочалась повномасштабна війна, повернувся в Україну. Восени 2022 року був мобілізований до лав ЗС і став на захист України. Останні два місяці воював на передових позиціях в районі населеного пункту Мар’їнка. 19 січня 2023 отримав важке поранення… А далі – боротьба за життя у шпиталях Дніпра і Києва. Там, 26 січня, він зустрів і свій 22 день народження, перебуваючи у комі. Лікарі з усіх сил намагалися врятувати Сергія, та травми виявились несумісні із життям. 29 січня 2023 року серце воїна зупинилося. Йому назавжди залишилось 22… У великій скорботі батьки, уся родина, друзі, однокласники і знайомі. У розпачі кохана дівчина, з якою мріяв, будував плани на майбутнє. Пам’ять про Сергія залишиться назавжди в наших серцях лише світлими, добрими та приємними спогадами!
На прощання з воїном Сергієм
Спечіть, матусю, пишний коровай…
Великий, щоб усіх почастувати:
Родину, моїх друзів і гостей,
Що прийдуть мене з дому проводжати.
Найкращі приготуйте рушники,
Щоби «весільний» хрест мій увінчати…
Хай хлопці понесуть мою труну,
А з хоругвами вклоняться дівчата.
Хай засумує нині все село,
Бо ж я – той цвіт, що не доцвів весною,
Бо ж я – той птах із зламаним крилом,
Який поліг у битві із ордою.
Я – той Герой, що боронив свій край
І в рідній Україні мріяв жити,
Плекати мову, пісню і звичай,
Кохану й маму понад все любити.
Спечіть, матусю, пишний коровай,
Благословіть востаннє у дорогу.
Нехай мене стрічають небеса –
Іду на службу Господові Богу.
31.01.2023 Ірина Підлісна
