20 квітня виповнюється 131 рік від дня народження духовного світоча Радехівщини та всієї Надбужанщини, церковного діяча УГКЦ о.Івана Набережного. Упродовж усіх років свого життя о, Іван набережний молився до Всевишнього, аби Він заступився за Україну та її знедолений народ, не міг бути байдужим спостерігачем свавілля завойовників, не міг сприймати атеїстичної наруги над християнами, яких любив наче рідних дітей. Народився Іван Григорович 1890 року у с. Криве Козівського району на Тернопільщині в родині сільського дяка. Середню освіту здобув у гімназії в м. Бережани (нині Тернопільської обл.). У 1911р. вступив до Львівської Духовної семінарії, одночасно слухав богословські лекції у Львівському університеті. На початку першої світової війни виїхав у м. Кромержиж (нині Чехія), де завершив навчання. У жовтні 1916 рукопокладений на священика. Одружився о.Іван Набережний із дочкою пароха с.Дмитрова – Теодозією Боднар. Служив спочатку як душпастир-помічник у с. Дмитрів, обслуговував також вірних у Холоєві, від 1923 – в с. Опліцько, від 1927 – в с. Криве. Господь благословив родину Набережних шістьма донями (двоє померло у дитячому віці) та трьома синами. Отець Набережний був катехитом для українців у польській гімназії в м. Радехів. У с.Криве був ініціатором створення читальні товариства «Просвіта», співорганізатором товариства «Сільський господар» і кооперативу «Самопоміч», молочарні, організував театральний гурток, тощо. За не цілих 10 років весь актив села, колись москвофільський, став національно свідомим. Дружина священика пані-матка Теодозія очолила у Кривому Союз Українок. За свою патріотичну діяльність отець був часто переслідуваний польською поліцією, погрожували й працівники райвиконкому. Але парафіяни дуже підтримували свого душпастиря. З початком Другої світової війни 30 червня 1941р. у Радехові відбулася повітова маніфестація з нагоди відновлення української державності. Отець Набережний брав участь у Службі Божій і виголосив патріотичну проповідь. А в жовтні цього ж 1941р. Митрополит Андрей Шептицький, оцінюючи віддану працю у Христовому винограднику, іменував його «Дійсним радником Львівської Митрополичої консисторії». Як радник, о.Набережний брав активну участь у Львівському Соборі, віддавався науковій праці, написав оборону святої віри проти сектантства і безбожництва. Весною 1946р. відмовився перейти в лоно російського православ’я, продовжував виконувати свої душпастирські обов’язки в греко-католицькому обряді, хоча знав, що сталінський режим за це відплатить по-катівськи. В жовтні 1947р. священик разом із дружиною та дітьми був вивезений на заслання в м. Прокоп’євськ (Кемеровської обл., РФ). 1950р. заарештований і звинувачений у проведенні незаконних богослужінь й антирадянської агітації. Однак справжньою причиною арешту був лист о.Івана Набережного із протестом проти переслідування УГКЦ, який він надіслав Йосипу Сталіну. Засуджений до 25-ти років виправно-трудових таборів і 5-ти років позбавлення громадянських прав. 
1955 звільнений, але залишився на спецпоселенні в Сибіру. Багато витерпів на каторзі, де непосильна праця зводила людей у могили. Та не зрікся віри в Бога та служіння йому. Рідня о.Івана Набережного була переслідувана в той самий час, бо після його була вивезена в глибину Азії, де в нестерпних умовах дружина Теодозія витримала тільки два роки – померла від перевтоми і недоїдання. Дві дочки і середущий син понад 10 років дуже важко працювали в підземеллях копалень вугілля. Великим болем була смерть сина Володимира, члена УПА. Минали дні, місяці, роки… І в 1960 році разом з родиною вдалося о.Набережному повернутися на Радехівщину. Тут підпільно продовжував душпастирську діяльність. 15 січня 1966 року за великі заслуги на релігійному та національному полі Блаженніший Патріарх Йосиф Сліпий надав йому титул Почесного Крилошанина Митрополичої Капітули, зачисляючи його до найвидатніших українських священиків. Проживаючи в с.Полове, о.Іван сумлінно виконував свої священицькі обов’язки. Відійшов у потойбічний світ 6 серпня 1978 року на 88-му році життя, залишивши по собі добру і вічну пам’ять. У с. Полове ім’ям Набережного названо вулицю.
