Вілла Мільґрамів у Радехові. Ранкова школа.

Вілла Мільґрамів у Радехові.

У самому серці Радехова височіє велична красива будівля з гербом міста на фасаді, збудована у 1910 році. Архітектурна пам’ятка місцевого значення захоплює погляд своїм помпезним стилем: її архітектура гармонійно поєднує риси еклектики, неоренесансу та модерну, а декоративне оздоблення надає їй особливого шарму і краси. Спершу цей ошатний будинок був затишною домівкою для відомого єврейського лікаря Натана Мільґрома, який користувався великою повагою серед мешканців Радехова. Однак роки Голокосту обірвали життя Мільґрама ̶ він став жертвою нацистського терору, а будинок залишився без господаря. Натан ( Барух) Мільґрам народився в єврейській родині 12 жовтня 1891 року у Теребовлі. Здобув вищу освіту на медичному факультеті Віденського університету у 1910-1916рр., що дозволило йому стати відомим лікарем у регіоні. З 1920-го року практикував медицину в Радехові, де користувався повагою серед місцевих мешканців завдяки своїй професійності та відданості справі. Був одружений. На початку ХХ століття, коли місто розвивалося завдяки зусиллям місцевих громад, Мільґрам вирішив побудувати власний дім на центральній вулиці, який став символом його соціального статусу та внеску в життя міста. Тут знаходився перший рентгенапарат. Окрім лікарської діяльності, Мільґрам брав участь у громадському житті, відіграючи важливу роль у спілкуванні між представниками різних національних спільнот, зокрема української, польської та єврейської громад. Його будинок став неформальним місцем зустрічей, де обговорювалися актуальні питання суспільства. В ХІХ ст. майже третину населення в Радехові складали євреї, тож постала необхідність у зведенні синагоги. На початку 1900-х років в центрі міста, неподалік від греко-католицької церкви св. Миколая була збудована синагога. Поруч із синагогою була також єврейська школа, в якій за плату навчалися і українці. Барух Мільграм активно брав участь у політичному житті Радехова, представляючи інтереси єврейської громади. У виборах до міської ради 1927 р. він був обраний заступником міського голови, ставши одним із 16 єврейських представників у раді. Мільграм був частиною сіоністського руху, що свідчило про його прогресивні погляди на розвиток єврейської громади в регіоні. На порозі Другої світової війни у 1939 році єврейська громада Радехова, включаючи Мільграма, продемонструвала свою підтримку польській державі, пожертвувавши 49,000 злотих на «Фонд Повітряної Оборони» в травні, а через місяць ̶ ще 96,000 злотих на «Фонд Національної Оборони». Це свідчило про патріотизм єврейської громади та її готовність підтримувати державу в складні часи. У 1942 р. Німецькі нацистські спецлужби СС депортували євреїв для страти в концентраційний табір села Белжець з українських міст Львівщини. Тільки з лютого по листопад 1942 року тут страчено приблизно 600 тисяч євреїв з усієї Галичини та Західної України. У жовтні 1942 року саме в цьому таборі і був страчений Барух Мільграм (Томашівський повіт, Люблінського воєводства, Польща). З 1940 р. вважається як адміністративний будинок Радехівської міської ради. Після війни він набув нового значення: він став осередком влади, та довгий час виконував функції ратуші. На фасаді з’явився герб Радехова, що підкреслив його важливість для громади. Будинок Натана Мілґрома не лише зберіг історичну та архітектурну цінність, але й став символом пам’яті про вклад єврейської громади в життя Радехова. Попри деякі зміни, будинок зберіг свій автентичний вигляд і залишається важливим прикладом архітектурної спадщини Галичини. Історія цього будинку є свідченням культурної різноманітності початку ХХ століття в регіоні та нагадуванням про його багате минуле. Серед характерних архітектурних рис будівлі: Симетрія: фасад будинку є симетричним, з центральними дверима і вікнами, розташованими у збалансованому порядку. Орнаментальні деталі: декоративні молдинги навколо вікон і карнизи, що відображають тенденцію еклектики до використання класичних декоративних елементів. Вікна та двері: округлі арки дверей додають елегантності, нагадуючи елементи класичного та ренесансного стилів, а ліпнина навколо високих, прямокутних з оздобленням вікон є характерною для архітектури епохи історизму. Балкон із металевими поручнями: кована огорожа із візерунками в модерновому стилі.